Мистецтво створення аромокомпозицій

Мистецтво створення аромокомпозицій
Використання ефірних масел - найдавніше мистецтво, яке отримало наукове обгрунтування і стало методом альтернативної медицини, заснованим на багатовіковому досвіді людства. Ароматерапія відома з IV тисячоліття до нашої ери. Уже в той час на Сході існували технології пресування, кип'ятіння і вимочування рослин для отримання пахучих есенцій. Використовуючи знання стародавніх культур і сучасний науковий підхід, у наш час ароматерапія отримала нове розуміння.

Сьогодні технології отримання ефірних масел істотно змінилися, але використання їх в лікувальних цілях та косметології практикується і донині.
Поле діяльності ароматерапії дуже широко. Це пов'язано з тим, що її інструменти - ефірні масла - володіють різноманітними діями на організм людини: заспокійливою, відновлюючою, стимулюючою, антибактеріальною тощо.

Духмяні речовини проникають в організм трьома шляхами: через органи дихання, шкіру та слизові оболонки. Тому ароматерапія може допомогти людям, які страждають від тривалих захворювань, при яких традиційне лікування не дало ефекту.

Метод лікування ефірними маслами полегшує стан людини після стресу, депресії, гніву, може зцілити безсоння, головні болі, поліпшити самопочуття, допомогти при застуді, млявому травленні, порушенняї менструального циклу та ін. Також, незалежно від шляху потрапляння в людський організм через нюховий аналізатор або шкіру, слизові оболонки тощо, ефірні масла можуть надавати системну дію на організм.

Дія речовин, що надходять в організм людини через дихальні шляхи, проявляється в 20 разів швидше і сильніше в порівнянні з прийомом їх всередину у вигляді настоїв і відварів (Л.З. Гейхман). На думку Р. Гаттефоссе, при нанесенні на шкіру молекули ефірних масел проникають через отвори волосяних фолікул, змішуючись з природним секретом шкіри, проникають в кров, лімфу, внутрішньотканинну рідину. Цей механізм дії обумовлює високу проникаючу здатність ефірних масел.

Швидкість проникнення в шкіру ефірних масел різна: скипидар - 20 хв., евкаліпт - 20 - 40 хв., бергамот, лимон, аніс - 40 - 60 хв., лаванда, кориця, герань - 60 - 70 хв., м'ята, коріандр - 100 хв. (Т. Дін).

Швидкість проникнення залежить від природи базової основи (рослинне масло проникає повільніше, ніж водорозчинний гель), а також від анатомічних особливостей шкіри на окремих ділянках тіла.

Дія ефірних масел на обмінні процеси в клітці є одним з основних механізмів ароматерапії. В цьому плані широкі дослідження проведені проф. В.В. Миколаївським. Тому ефірні масла можна визначити як «рослинні ароматичні біорегулятори».
Аромотерапевтичні суміші - це мистецтво поєднання двох або більше ефірних масел для отримання складу із новими властивостями. Особливість ароматичних масел полягає в тому, що їх ефективність підвищується при використанні у формі композиції, коли різні ефірні масла стимулюють дію одне одного. Так, при нежиті можна взяти за основу масло чайного дерева і додати до нього масла мирта і каєпуту, або доповнити дію масла евкаліпта маслами мірри, найолі і чайного дерева. Найкращий вплив на психологічні, емоційні та фізіологічні процеси в організмі надають композиції, складені з декільких видів масел, при цьому, необгрунтоване поєднання ефірних масел може дати негативний результат. Також слід обов’язково враховувати, що сприйняття того чи іншого аромату і реакція на нього є індивідуальною особливістю кожної людини.

Для створення аромокомпозиції існують певні правила, яких необхідно дотримуватися:

1. При об'єднанні кількох масел виникає так званий ефект синергії. Це поняття включає в себе сполучуваність ефірних масел і означає їх взаємодію, при якій різні компоненти підсилюють вплив один одного. Таким чином, сумарний ефект суміші сильніший від дії кожного ефірного масла окремо. Деякі масла, наприклад, рожеве, жасминове, масло дубового моху і лаванди, які вважаються універсальними синергетиками, сумісні практично з будь-якою сумішшю і входять до складу більшості косметичних засобів. Так, протизапальна дія ромашки посилюється, якщо змішати її з лавандою, болезаспокійливі властивості найяскравіше проявляться в поєднанні з маслом мірри, а в поєднанні з маслом чайного дерева – виражені протизапальні та антисептичні здатності. Добре взаємодіють одне з одним масла з однотипним складом, отримані із рослин одного сімейства.

 До таких груп масел відносяться:

- цитрусові (лимон, апельсин, грейпфрут тощо);
- миртові (чайне дерево, евкаліпт, мирт);
- квіткові (жасмин, троянда, лаванда);
- хвойні (кипарис, ялиця, ялівець).
Крім того, гарною синергією відрізняються наступні маслі:
- цитрусові і деревні (чайне і рожеве дерево, кедр, сандал);
- цитрусові і хвойні;
- розмарин з евкаліптом або м'ятою;
- лаванда, розмарин із м'ятою перцевою і евкаліптом;
- ладан з геранню, неролі, шавлією, розмарином, цитрусовими маслами.

Не варто додавати стимулюючі, тонізуючі масла в розслаблюючі суміші. Наприклад, розмарин і валеріана - недоцільне поєднання, оскільки перший збуджує нервову систему, а друга має седативну дію.

 2. Ефектом, протилежним синергії, є інгібіція, тобто ослаблення дії тих чи інших інгредієнтів в присутності інших. Наприклад, масла, що містять багато альдегідів (цитронелла), кетонів (шавлія) або фенолів (гвоздика) при змішуванні взаємно інгібують.

Приклади несумісних ароматів включають:
• чайне дерево і іланг-іланг;
• фенхель і гвоздика;
• перцева м'ята і фенхель;
• м'ята і апельсин.

 3. Комплементарність – властивість ефірної олії вносити коригувальні відтінки в ароматичний букет, іноді змінюючи його акценти до невпізнання (наприклад, рожеве дерево як комплемент для валеріани). Вводячи комплемент до необхідної для терапевтичного застосування ефірної олії, усувається або нівелюється неприємний для психологічного сприйняття запах. Наприклад, лаванда або розмарин роблять яскраво виражені аромати евкаліпта і м'яти перцевої більш делікатними. Характерний запах ефірної олії валеріани можна скорегувати, додавши масло рожевого дерева. Використання принципу комплементарності допомагає звикнути до нового аромату або використовувати масло, запах якого в чистому вигляді не дуже приємний.

Бувають випадки, що композиція, що володіє лікувальними властивостями, має занадто «важкий» аромат. Виправити ситуацію можна додаванням однієї краплі комплементарного аромату, який змусить сприймати аромат композиції абсолютно по-іншому. Наприклад, якщо аромат іланг-ілангу здається занадто важким, можна додати кілька крапель олії лимона. При цьому, комплементарне масло також може мати свій індивідуальний вплив, який відрізняється від основного терапевтичного напрямку композиції.

Максимальне пропорційне відношення комплементарного аромату до основного становить 30% (відповідно 7:3), але набагато цікавіше співвідношення 10-20% (відповідно 9: 1 або 4: 1).

 Для оцінки гармонії поєднання основного і комплементарного масел слід використовувати багатошаровий (4-8 шарів) промокальний папір, в центр якого слід нанести 5 крапель основного аромату і 1 краплю комплементу. Після цього слід оцінити аромат отриманої композиції, вдихаючи його кожні 30-40 хвилин.

Комплементарних ароматів може бути більше одного, але не більше трьох. Велика кількість різнорідних комплементів створює штовханину запахів і зазвичай викликає емоційне роздратування.

Однією із основних властивостей сумішей ефірних масел є швидкість їх випаровування (летючість). У різних ароматів вона може відрізнятися в кілька разів, внаслідок цього запах композиції буде змінюватися з плином часу. Ш. Прайс розділив всі ефірні масла по летючості на три категорії: висока, середня і низька. Відповідно аромати поділяються на «верхню ноту», «сердечну ноту» і «основну ноту». До «верхньої ноти» відносяться свіжі, легкі і «прозорі» запахи, які відчуваються першими, але настільки ж швидко випаровуються. Під «серцевою нотою» маються на увазі сильні, хвилюючі запахи, які помітно впливають на емоції. «Основна нота» - земні, теплі запахи, аромати дерев і коріння. Вони відрізняються більшою стійкістю.

Відповідно до цієї ознаки аромамасла поділяють на:
1. Легкі, із часом випаровування до 30 хв. (апельсин, бергамот, грейпфрут, лимон, чайне дерево, шавлія).
2. Середні, які випаровуються приблизно за півтори години (герань, чорний перець, лаванда, ялівець, розмарин, м'ята).
3. Важкі, аромат яких зберігається кілька годин (жасмин, іланг-іланг, кориця, кедр, ладан, мирра).
Згідно рекомендацій Ш. Прайса, при складанні ароматичної суміші з декількох ефірних масел, вибір ефірних масел грунтується на сполучуваності за ступенем летючості їх компонентів.
Існують таблиці поєднання основних і комплементарних ароматів, складені кваліфікованими фахівцями. Крім таблиць, досить надійним способом вважається експериментальне змішування декількох видів ефірних масел, узятих по одній краплі.

Щоб скласти аромакомпозицію необхідно:

 1) Визначити її призначення (наприклад, профілактика застуди, релаксація, атмосфера романтичної зустрічі і т.д.). При виборі ефірних масел необхідно враховувати індивідуальні особливості людини. Слід вибрати три види масел-синергетіков, кожне з яких відноситься до різних груп летючості, в рівних пропорціях (для початку по одній краплі).
Для цього можна обрати одну-дві ефірні олії з високою та середньою летючістю та лише одне - з низькою. Перед нанесенням на шкіру їх слід розвести в жирному базовому маслі. Використовувати рекомендується три види ефірних масел або п'ять максимально на 10 мл масла-основи (базового).

 2) Нанести отриману суміш на складений в декілька разів пухкий папір і вдихати аромат з інтервалом в півгодини; при необхідності додати в суміш одну краплю комплементарного масла і знову зробити оцінку запаху.

 3) Далі в базове масло у флакон крапельно додати вибрані ефірні масла, в залежності від необхідного дозування.

 4) Отриману суміш акуратно перемішати обертальними рухами і залишити на годину (парфумерні суміші слід витримувати від доби і більше для гармонізації букету).

 Вибираючи ефірне масло, що підходить для конкретної людини, ароматерапевт повинен враховувати індивідуальні особливості клієнта:

 1. Вагітність є протипоказанням до самостійного використання ефірних масел. Особливо небезпечні ефірні масла з таких рослин, як іссоп, кипарис, коріандр, кориця, лаванда, майоран, меліса, ялівець, м'ята, петрушка (насіння), полин гіркий, полин звичайний, ромашка, рута запашна, чебрець, туя, фенхель, шавлія.

 2. Застосування ефірних масел для дітей не рекомендується. Забороняється самостійне застосування ефірних масел з таких рослин, як аніс, герань, материнка, жасмин, іланг-іланг, ісоп, кардамон, кипарис, кориця, меліса, ялівець, м'ята, неролі, троянда, сандал, чабрець, шавлія лікарська, ладан, мірра.

3.Особам, які страждають на серцево-судинні захворювання, слід проконсультуватися із лікарем з приводу застосування ефірних масел. При важкій гіпертонічній хворобі не рекомендується самостійно застосовувати ефірні олії базиліка, ялівцю, м'яти. Особам зі зниженим артеріальним тиском не рекомендуються ефірні масла іланг-ілангу, лимону, меліси, чайного дерева.

4. Важкі захворювання нирок є протипоказаннями для використання ефірних масел ялівцю, чабрецю, сосни.

 5. При епілепсії не можна використовувати ефірні олії базиліка, розмарину, чабрецю, шавлії лікарської.

6. При прийомі препаратів йоду і заліза не слід застосовувати ефірну олію лаванди.

 7. Ефірні масла, що містять кумарини та фурокумарини, підвищують чутливість шкіри до сонячних променів і іонізуючого випромінювання, та можуть викликати опіки, фотодерматити і фототоксичні реакції, тому ефірні масла апельсину, чорнобривців, бергамоту, грейпфруту, дягелю, звіробою, лаванди, лайма, лимону, мандарину можна наносити на шкіру за три години до виходу на сонце.

 8. Не можна самостійно, без консультації лікаря використовувати ефірні масла сильної дії: анісове, гвоздикове, іланг-ілангове, імбирне, іссопове, камфорне, кардамонове, кедрове, коричне, лавандове, лемонграссове, полинове, фенхелеве, евкаліптове.
Ці застереження пов'язані з наявністю в ефірних маслах високого вмісту кетонів або фенолів. Безконтрольне застосування цих ефірних масел в неправильних дозах може викликати побічні реакції: негативний вплив на нервову систему, ембріотропний, гепатотропний ефекти.

9. Всі ефірні масла перед застосуванням на шкіру або для інгаляції повинні бути протестовані на індивідуальну чутливість. Особливо рекомендується провести нашкірний тест ефірних масел гвоздики, материнки, кори та листя коричного дерева, цитронелли, оскільки вони можуть викликати роздратування.

Мистецтво сполучування ароматів є захоплюючим заняттям і дозволяє отримати не тільки позитивні емоції від творчості складання аромокомпозиції, але і отримати неоціненний досвід відчуття нових запахів та смаків.
Казакова Виктория Автор: Казакова Виктория кандидат фармацевтических наук, доцент
Есть вопросы по Ассоциации косметологов и аромологов?
ЗАДАТЬ ВОПРОС

Телефон для справок по вопросам ассоциации

(0572) 67-94-22

akia2009@ukr.net