РЕФОРМУВАННЯ КОСМЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

РЕФОРМУВАННЯ КОСМЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Український ринок косметики на протязі останніх років відрізняє певний потенціал розвитку. За даними дослідницької компанії Euromonitor International в 2016 році український ринок косметичних товарів зріс в грошовому вираженні більш ніж на 25% в порівнянні з 2015 роком і склав близько 30 млрд. грн. Примітно, що за результатами 2016 року всі категорії українського косметичного ринку зросли в грошовому вираженні. Однак лідерами за темпами зростання стали категорії продукції «декоративна косметика» і «догляд за шкірою», які збільшилися на 28,9% і 28,5% відповідно. У категорії «догляд за шкірою» найактивніше росли обсяги продажу косметичних засобів (КЗ) по догляду за шкірою обличчя, і особливо сегменти для очищення і зволоження, а в категорії «декоративна косметика» найбільш динамічне зростання продемонструвала продукція для макіяжу губ.

            Топ-5 продажів КЗ забезпечили: засоби догляду за шкірою обличчя, обсяг продажів яких склав 368,781 млн. грн. Частка продажів цього виду в загальному обсязі реалізації склала 23%, приріст до аналогічного періоду - 44%; засоби по догляду за слизовими оболонками, обсяг продажів яких склав 327,152 млн. грн. Частка продажів цього виду в загальному обсязі реалізації - 20%, приріст до аналогічного періоду - 29%; засоби по догляду за волоссям та нігтями, обсяг продажів яких склав 203,493 млн.грн. Частка продажів цього виду в загальному обсязі реалізації - 13%, приріст до аналогічного періоду - 17%; засоби по догляду за тілом, обсяг продажів яких склав 191,631 млн.гр. Частка продажів цього виду в загальному обсязі реалізації - 12%, приріст до аналогічного періоду- 22%.

             Розглядаючи структуру українського косметичного ринку, слід вказати, що це - ринок масового сегмента на відміну від країн Західної Європи. Частка продукції мас-маркет в Україні переважає і збільшилася практично до 60%. Люкс-продукція становить 5,5%. Продукція аптечного асортименту займає практично 3% ринку і єдина з усіх категорій показує зростання в 20%. Лікарські косметичні засоби (ЛКЗ) становлять 1/3 асортименту фармацевтичного ринку, та представлені близько 1300 косметичних марок 300 виробників [1].

     Аптечний сектор українського косметичного ринку представлений продукцією, яка реалізується в аптечній мережі. В вітчизняних аптеках реалізуються ЛКЗ відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР, а також, згідно з вимогами Наказу МОЗ від 06.07.2012 року № 498 «Про затвердження Переліку товарів, які мають право придбавати і продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи »зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 764 від 23.11.2015 , наступні косметичні засоби:

·       предмети і засоби особистої гігієни (засоби для догляду за порожниною рота, шкірою, волоссям, засоби для гоління і після гоління, мило туалетне,

·       косметичні засоби (креми, солі, лосьйони, скраби та інші засоби, які виконують гігієнічні профілактичні та естетичні функції, в тому числі кошти для догляду за волоссям: пінки, лаки, муси, маски, ополіскувачі, фарба для волосся), за винятком парфумів і декоративної косметики.

     Реалізація даної продукції здійснюється аптечними установами та їх структурними підрозділами за умови забезпечення відокремленої зони зберігання цих товарів.

      Частка косметики в «аптечному кошику» протягом останніх років складає до 3%. За результатами аналізу динаміки аптечних продажів косметичної продукції в 2017р. встановлено, що в грошовому вираженні обсяг продажів виріс на 20%, в натуральному вираженні - на 7,9%, що є максимальним рівнем зростання цієї продукції за останні 3 роки. У натуральному вираженні переважають КЗ вітчизняного виробництва - 64,7%, в грошовому виразі - КЗ зарубіжного виробництва - 62%. За підсумками 2017р. найдорожчою категорією товарів, що реалізуються в аптеках, являється саме косметична продукція, середньозважена вартість 1 упаковки якої складає 57,7 грн. Далі йдуть лікарські засоби - 54,9 грн., дієтичні добавки - 54,3 грн., медичні вироби - 11,9 грн. При цьому середньозважена вартість 1 упаковки товарів "аптечного кошика" становить 43,1 грн. і підвищилася в 2017 на 14,7% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року [5].

     Стосовно аптечного сектору, слід зазначити перспективи зростання затребуваності косметики, яка реалізується в аптеках. За даними компанії «VICHY», до 2030 року в Україні ринок косметичних засобів, що реалізуються в умовах аптеки, т.зв. «дерматокосметіка», збільшиться в 10 разів. Безумовно, аптечний» сегмент косметичного ринку є перспективним для успішної еволюції продажів косметичної продукції в Україні. Майбутнє аптечного ринку України, на думку аналітиків «VICHY» - це аптека самообслуговування з широким асортиментом супутніх товарів: косметика, засоби гігієни, засоби для чищення, журнали, продукти харчування тощо.

     Аналізуючи стан вітчизняного промислового виробництва, слід відмітити, що підприємства косметичної галузі також демонструють в останні роки зростання обсягів виробництва:

   За даними Державної служби статистики в Україні більше 300 підприємств, зареєстрованих в виробничому секторі, якими в 2016р. вироблено КЗ по догляду за шкірою 4,9 тис. тонн, що становить в порівнянні з 2015 р 102,8%. Зростання обсягів виробництва за грудень 2016 р. з порівняно з груднем 2015 р. склало 11,1%. КЗ для гоління, дезодорантів і антиперспірантів, засобів для ванн в 2016 р. вироблено 52,6 тис. тон, що складає порівняно до 2015р. 93,5%. При цьому зростання темпів виробництва зазначеної категорії по грудень 2016 р. порівняно з груднем 2015р. становить 17,4%, що свідчить про активізацію виробництва цих товарів. КЗ для макіяжу та догляду за шкірою в 2017 р вироблено 5, 8 тис.т, що на 11,3% більше в порівнянні з 2016р. Для порівняння - темпи приросту виробництва фармацевтичних препаратів в 2017 р. в порівнянні з 2016р. склали 4,3% ( у 2016р. порівняно із 2015 р. темпи приросту склали 4,4%).

     За результатами аналізу даних динаміки обсягів реалізованої промислової продукції в 2016 р слід зазначити, що обсяг продажів мила і миючих засобів, парфумерних та косметичних засобів становить лише 0,4% від усього обсягу реалізованої продукції вітчизняного виробництва. Обсяг цих видів продукції, реалізованих за кордон, становить 17,4% від загального обсягу реалізованої промислової продукції по даному виду господарської діяльності. Результати аналізу структури зовнішньої торгівлі в 2016 р. свідчать про зниження рівня експорту мила і поверхнево-активних речовин на 37%, ефірних масел - на 12%. При цьому збільшився імпорт зазначеної продукції на 8,7% і 6,3% відповідно. В цілому, обсяг імпортної косметичної продукції на ринку України складає 92%.

         Слід зазначити, що дані тенденції еволюції косметичної індустрії України, ми фіксуємо вже на протязі останніх 3-х років, що свідчить про їх системний характер, відповідно, вимагає застосування системних рішень. Останні, потребують, на наш погляд, перш за все розробки та впровадження основних засад державної політики щодо розвитку такої потенційно рентабельної та конкурентоздатної галузі народного господарства, як косметична індустрія.

             Спектр законодавчої бази щодо регулювання обігу косметичної продукції в Україні представлений всіма категоріями нормативно-правових документів, але більшість із них не відповідає вимогам міжнародних стандартів та рівню розвитку косметичної галузі на сучасному етапі. Аналіз законодавчої бази також свідчить про відсутність нормативних документів, що регламентують якість, безпечність та ефективність косметичної продукції відповідно до міжнародних стандартів і сучасними тенденціями розвитку косметичного ринку [1; 4]. Косметична продукція, яка надходить на європейський ринок, зобов'язана відповідати вимогам і нормам відповідних стандартів: з питань безпеки - Регламенту № 1223/2009 Європейського парламенту і Ради ЄС про косметичну продукцію (Брюссель, 30.11.2009р.) (Регламент); в частині виробництва - вимогам Міжнародного стандарту ISO 22716: 2007 «Косметика. Належна виробнича практика (GMP)».

             Проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію", який регламентує вимоги до якості і безпеки косметичної продукції на ринку України, оприлюднений на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України 16.06.2017, але до сих пір не затверджений. За результатами розгляду положень проекту Державної регуляторної службою України на предмет аналізу його регуляторного впливу прийнято рішення відмовити в його погодженні (Вих. №9056/0/20-17 від 13.10.2017р.). Однією з підстав відмови з'явився факт відсутності обґрунтування фінансової складової проекту в частині значних витрат суб'єктів господарської діяльності на запровадження наступних заходів:

·   підготовка звіту про безпеку косметичної продукції

·   ведення досьє на косметичну продукцію

·   оцінка безпеки косметичної продукції експертом

·   процедури повідомлення косметичної продукції електронними засобами

·   запровадження єдиних вимог для маркування продукції

·   запровадження принципів належної виробничої практики (GMP) для виробництва.

              Оцінюючи законодавчу базу щодо регулювання обігу косметичної продукції, слід зазначити, що косметичний ринок України має ряд особливостей, на наш погляд, абсолютно виправданих. Йдеться про наявність офіційного, законодавчо закріпленого статусу як косметичної продукції (згідно з «Українським Класифікатором нормативних документів» (ICS: 2005, MOD) ДК 004: 2008. Сфера діяльності: 71.100.70 «Косметичні товари»; 71.100.70 «Предмети особистої гігієні», а також відповідно до стандарту ДСТУ 2472: 2006 "Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення понять", а також статусу лікарських косметичних засобів, правовий статус яких регламентується ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби" від 04.04.1996 №123 / 96-ВР [5; 6].

              При цьому, згідно з вимогами Регламенту передбачено визначення виключно косметичної продукції, як: "будь-яка речовина або суміш, призначені для нанесення на різні зовнішні ділянки людського тіла (епідерміс, систему волосяного покриву, губи, нігті і зовнішні статеві органи) або на зуби і слизову оболонку порожнини рота, переважно з метою їх очищення, ароматизації, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження їх в хорошому стані або коригування запаху тіла ". При цьому, європейський законодавець, фіксуючи все частіші тенденції еволюціонування косметичного продукту в багатофункціональний, активно і небезпечно впливаючий на організм людини в цілому препарат, змушений постійно розширяти та ускладнювати вимоги до безпеки косметичного продукту і жорстко контролювати їх виконання.

             Так, Регламент обмежує застосування в складі косметичної продукції 1373 речовин, які небезпечні для здоров'я людини. Також цим документом встановлені окремі вимоги до косметичної продукції, що містить наноматеріали. Відповідно до Регламенту, виробник повинен чітко вказати всі інгредієнти в формі наноматеріалів в списку інгредієнтів продукту. Найменування таких інгредієнтів повинні супроводжуватися словом «нано» (в дужках). До речі, саме вимогами, задекларованими в Регламенті, започатковане посилення контролю за ринком нанопродуктов в країнах ЄС. Перелік потенційно небезпечних речовин, використання яких обмежено або заборонено в косметиці, систематично переглядається і доповнюється (наприклад, Постановою Комісії ЄС 2015/1298 від 28.07.2015 р. внесені поправки до додатків II і VI Регламенту в частині застосування 3-бензиліден камфори, Постановою комісії (ЄС) 2016/1143 від 14.07.2016 внесені поправки щодо застосування діоксиду титану, Постановою комісії (ЄС) 1004/2014 від 18.09.2014 - внесені доповнення щодо бутилпарабен і пропілпарабен в косметичній продукції тощо.

     Слід відзначити системність перегляду вимог Регламенту до безпеки косметичної продукції. У травні 2018 р. депутати в Європейському парламенті проголосували за прийняття резолюції, що підтримує світову заборону на тестування косметики на тваринах. Проте, Україна продовжує оцінювати безпеку косметичної продукції по більш ніж застарілим вимогам Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-XII та Постанові Головного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 27. Листом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 03.04.2014 року №2812 СанПіН 2.2.9.02-99 «Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості» визнані такими, що не відповідають вимогам актів вищої юридичної сили, тобто фактично нелегітимними.

             Таким чином, слід відмітити неевідповідність нормативної бази щодо регулювання обігу косметичної продукції в Україні, вимогам міжнародних стандартів і європейських директив та недосконалість нормативної бази, яка регламентує стандартизацію якості і ефективності ЛКЗ.

              На нашу думку, дані факти є наслідком недосконалості державної політики в сфері обігу косметичної продукції та системи державного регулювання діяльності в даній галузі народного господарства в цілому. З огляду на системність описаної проблематики, доцільним являється пошук її системного вирішення. Одним із запропонованих варіантів системного підходу до вирішення визначених задач є створення робочої групи із числа всіх учасників косметичного ринку, яка б об’єднала зусилля професіоналів всіх напрямків діяльності вітчизняної косметичної індустрії з метою забезпечення конкурентоспроможності національного продукту.

Казакова Виктория Автор: Казакова Виктория кандидат фармацевтических наук, доцент
Есть вопросы по Ассоциации косметологов и аромологов?
ЗАДАТЬ ВОПРОС

Телефон для справок по вопросам ассоциации

(0572) 67-94-22

akia2009@ukr.net